Заземлення для сонячних панелей

Заземлення для сонячних панелей є частиною системи електробезпеки сонячної електростанції. Воно з’єднує рами фотомодулів, монтажні конструкції, корпус інвертора та інші провідні частини із захисною PE-шиною і заземлювальним пристроєм. Для облаштування системи можна вибрати окремі електроди, провідники, клеми та затискачі або готовий комплект заземлення для сонячних панелей.

Навіщо потрібне заземлення сонячної електростанції

Захисне заземлення створює передбачений схемою шлях для струму в разі пошкодження ізоляції та появи небезпечного потенціалу на металевих частинах обладнання. Це зменшує ризик ураження електричним струмом і сприяє роботі автоматичних захисних пристроїв.

Правильно виконане заземлення сонячної електростанції також необхідне для вирівнювання потенціалів між рамами панелей, профілями, інвертором і металевими щитами. Окрему роль воно відіграє в роботі ПЗІП: ефективність відведення імпульсної перенапруги залежить від підключення до PE, якості контактів і довжини провідників. При цьому заземлення не замінює зовнішній блискавкозахист, автомати або ПЗІП, а працює разом із ними.

Які елементи сонячної системи потрібно заземлювати

До системи захисного заземлення можуть підключатися алюмінієві рами фотомодулів, металеві профілі та опорні конструкції, корпус інвертора, акумуляторні шафи й металеві розподільні щити. ПЗІП на стороні AC і DC також під’єднують до відповідної шини заземлення згідно зі схемою.

Рами панелей не слід вважати електрично з’єднаними лише тому, що вони закріплені на одному профілі. Для надійного контакту використовують спеціальні заземлювальні кліпси, клеми або шайби, сумісні з рамою та монтажною конструкцією. Конкретний спосіб підключення визначається інструкціями виробників фотомодулів, інвертора і кріплення.

Що входить у комплект заземлення для сонячних панелей

Готовий комплект заземлення для сонячних панелей може включати вертикальні електроди, з’єднувальні муфти, наконечники, затискачі, провідник, смугу, клеми та матеріали для захисту контактів від корозії. Комплектація наборів відрізняється, тому перед вибором необхідно перевірити кількість і довжину електродів, тип металу, спосіб з’єднання та наявність кабелю.

Одні комплекти призначені для створення нового контуру, інші — лише для підключення рам і конструкцій до вже наявної PE-шини. Тому назва набору не визначає його повну функціональність: важливо порівнювати фактичний склад із проєктом СЕС.

Кабель для заземлення сонячних панелей

Кабель для заземлення сонячних панелей вибирають за матеріалом жили, перерізом, довжиною, типом ізоляції та умовами прокладання. Для зовнішнього монтажу важливі стійкість оболонки до ультрафіолету, вологи, температурних перепадів і механічних навантажень.

Переріз захисного провідника не варто визначати лише за потужністю інвертора або кількістю панелей. Він залежить від електричної схеми, способу прокладання, матеріалу кабелю та вимог до захисних провідників. Також потрібно перевірити сумісність кабелю з наконечниками, клемами й затискачами, щоб контакт залишався надійним протягом експлуатації.

Види заземлювачів для сонячної станції

Для створення контуру застосовують вертикальні стрижневі електроди, модульно-штирьові системи, горизонтальні заземлювачі або комбіновані рішення. Модульне заземлення складається з окремих стрижнів, які послідовно з’єднуються муфтами та заглиблюються в ґрунт. Така конструкція займає відносно мало місця й дозволяє змінювати глибину залежно від результатів вимірювання.

Кількість і довжина електродів залежать від властивостей ґрунту, його вологості, корозійної активності, глибини промерзання та необхідних параметрів заземлювального пристрою. Універсального комплекту, який однаково підходить для піску, чорнозему, глини та кам’янистої ділянки, не існує.

Як вибрати заземлення для сонячних панелей

Перед тим як купити заземлення для сонячних панелей, потрібно визначити, чи є на об’єкті чинний контур і чи допускає схема підключення до нього обладнання СЕС. Далі враховують місце встановлення фотомодулів, матеріал рам і профілів, відстань до PE-шини, умови прокладання кабелю та тип ґрунту.

Основні критерії вибору:

• призначення комплекту — новий контур або підключення до наявного;

• матеріал і довжина електродів;

• переріз та довжина провідника;

• кількість клем і затискачів;

• сумісність металів;

• захист контактів від корозії;

• можливість перевірки системи після монтажу.

Потужність сонячної електростанції сама по собі не визначає кількість штирів або потрібну глибину заземлення.

Сумісність матеріалів і захист від корозії

У системі можуть контактувати мідь, алюміній, оцинкована й нержавіюча сталь. Пряме з’єднання несумісних металів у вологому середовищі здатне прискорити електрохімічну корозію та погіршити провідність контакту.

Для з’єднання використовують сумісні клеми, біметалеві елементи, захисні пасти та інші рішення, передбачені конструкцією. Затискачі повинні відповідати матеріалу рами, профілю та провідника. Місця контакту також мають залишатися доступними для огляду й перевірки.

Готовий комплект чи окремі компоненти

Готовий комплект заземлення для сонячних панелей зручний, коли його склад відповідає умовам об’єкта й містить усі необхідні елементи. Окремі комплектуючі доцільно вибирати, якщо контур уже існує, потрібен нестандартний кабель або необхідно додати конкретну кількість електродів, клем чи затискачів.

Обидва варіанти потребують перевірки параметрів. Готовий набір не гарантує потрібного результату без урахування ґрунту, схеми електроустановки та контрольних вимірювань після монтажу.

Від чого залежить ціна заземлення

Вартість залежить від кількості та довжини електродів, матеріалу покриття, перерізу і метражу кабелю, типу муфт, затискачів та антикорозійного захисту. Готовий набір може коштувати більше за окремий провідник, але містити елементи для створення повного контуру.

Щоб правильно купити заземлення для сонячних панелей, варто порівнювати не лише ціну, а й фактичну комплектацію, матеріали, сумісність компонентів та призначення системи. Правильно підібране заземлення забезпечує надійне з’єднання металевих частин СЕС і створює основу для роботи передбачених схемою захисних пристроїв.